Montecassino - Parrocchia ucraina Santissima Trinità

Vai ai contenuti

Menu principale:

Montecassino

ПАРАФІЯ

Проща до Монтекасіно


28 березня українці з м.Казерти та околиць відбули паломництво до Монте Касіно
одного із найстаріших і найбільших монастирів у Європі.

Монте Кассіно (італ. Montecassino, Monte Cassino) — місцевість в Італії, приблизно за 120 кілометрів на південь від Риму. Тут на скелястому пагорбі на захід від містечка Кассіно розташований один із найстаріших і найбільших монастирів у Європі.

529 року Бенедикт Нурсійський заснував на місці колишніх римських укріплень (лат. Municipium von Casinum) монастир, що став головним осідком новоствореного ордену бенедиктинців (лат. Ordo sancti Benedicti), найстарішого західноєвропейського католицького чернечого ордену.

Як то часто траплялося з ранніми християнськими будовами, монастир був споруджений на місці, де раніше було язичницьке святилище. На Монте Кассіно у дохристиянські часи знаходився храм Аполлона. Храм стояв над маленьким містечком Кассіно, населення якого в основному складали язичники, а саме місто було незадовго до цього спустошене остготами.

За легендою, святий Бенедикт розбив статую Аполлона і знищив язичницький вівтар. Своє нове місце проживання він присвятив Йоанну Хрестителю.

Бенедикт залишався тут до кінця своїх днів. У Монте Кассіно він написав свій «Статут Бенедикта», в якому були сформульовані основні принципи західного чернецтва - чернець має присвячувати свій час трьом основним заняттям: молитва, фізична праця, читання духовної літератури. Ченці повинні вміти читати й регулярно присвячувати свій час читанню Біблії, житій святих, писань Отців Церкви.

542 року святого Бенедикта тут відвідав Тотіла, король остготів. 577 року монастир був зруйнований лангобардами. У 580 році ченці монастиря переїхали до Риму, оскільки після навали лангобардів не мали можливості відбудувати монастир. У 672 році мощі святого Бенедикта було перенесено у монастир Флері (Сен-Бенуа-сюр-Луар), водночас до Франції потрапили й деякі книги з монастиря Монте Кассіно. А сам монастир був відновлений лише на початку VIII століття. Тоді тут оселився Петронакс з Брешії, який мав підтримку святого Віллібальда з Айхштетта. Франкський мажордом Карлманн провів тут свої останні роки. Його племінник Карл Великий відвідав монастир у 787 році й надав монастирю численні привілеї. За зразком Монте Кассіно був організований один з найдавніших монастирів Німеччини — Фульдський монастир. У VIII столітті тут був ченцем і помер Павло Диякон (лат. Paulus Diaconus), виходець із шляхетного лангобардського роду, історик лангобардів, автор Historia Langobardorum.

Після розквіту Монте Кассіно в епоху Каролінзького відродження, в 883 році монастир знову був сплюндрований сарацинами, після чого монахи переселилися в Теано. Фрідріх Лотарінзький та Дезидерій розбудували монастир та підтримували розташовану неподалік Школу в Салерно, перший європейський університет. За часів Дезидерія бібліотека монастиря поповнилася численними манускриптами, зокрема ченців Амата з Монте Кассіно та Павла Диякона. 1 жовтня 1071 року папа Александр II освятив у монастирі нову базиліку.

Згодом монастир неодноразово зазнавав навал, у X столітті його захоплювали Нормани, а 1230 року ченців вигнав імператор Фрідріх II. У 1349 році монастир зазнав руйнівного землетрусу, що відчувався у всій Італії, внаслідок чого було зруйновано багато споруд монастиря.

Новий розквіт абатства розпочався в XIV столітті. У Монте Кассіно була зібрана одна з найбільших у Європі бібліотек античної і ранньохристиянської літератури. Монастир мав повний цикл створення рукописних книжок: від виготовлення пергаменту до ілюмінацій переписаних копій. Тут був створений скрипторій і школа. Деякий час у монастирі працював Фома Аквінський та інші видатні люди Середньовіччя. Троє абатів монастиря стали згодом римськими папами — Стефан IX, Віктор III та Лев X. Абатство володіло великими земельними наділами, активно підтримувало папство в його домаганнях на панування в Європі. Зокрема, монастирю Монте Кассіно з X століття належала територія Понтекорво (Pontecorvo) у Південній Італії з центром в однойменному місті. З XV століття ця земля була передана Папської області.

https://uk.wikipedia.org

 
Torna ai contenuti | Torna al menu